Стратегія розвитку середньої освіти: як розвивати заклади, не проїдаючи бюджет?
У Дрогобицькій міській раді провели робочу зустріч з керівниками закладів загальної середньої освіти Дрогобицької МТГ. Обговорили проблемні питання та стратегію розвитку освіти на найближчі роки.
На зустрічі зібрались міський голова Дрогобича Тарас Кучма, начальник відділу освіти Віталій Вовків, директори ліцеїв, гімназій та НВК Дрогобицької громади.
Представив присутнім аналітичні розрахунки директор КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка.
Освіта є пріоритетною галуззю бюджетного фінансування. Її фінансування здійснюється з кількох джерел: заробітна плата працівникам виплачується за рахунок державної субвенції, всі інші видатки на утримання навчальних закладів здійснюються з місцевого бюджету.
Держава встановлює загальні правила функціонування освіти, за якими мають працювати освітні заклади. Міністерством фінансів спільно з Міністерством освіти та науки розроблені формули, відповідно до яких має відбуватись наповнення класів.
Аби мати належне фінансування, всі заклади мають бути адаптовані до цих правил. Адже незбалансована освітня мережа, недостатньо заповнені школи тягнуть за собою дефіцит бюджетного фінансування. Простіше кажучи, держава не дає грошей на оплату праці педагогів, якщо кількість учнів є малою, а число педагогів в закладі є зависоким.
Станом на сьогоднішній день в освітній мережі Дрогобицької громади є заклади, які потребують оптимізації. Про це напряму свідчать цифри.
Після адміністративно-територіально реформи, до складу Дрогобицької громади увійшли Стебник та 32 села. Освіта отримала незбалансовану мережу закладів, наслідки роботи якої доводиться пожинати досі.
У 2021 році державна субвенція на освіту склала 176 мільйонів гривень. При цьому з місцевого бюджету довелось виділили ще 32 мільйони, аби дофінансувати галузь. У відсотковому співвідношенні частка дофінансування з місцевого бюджету становила 15%.
Вже в 2022 році, після проведених заходів оптимізації міських шкіл, з місцевого бюджету виділили 21 мільйон гривень. Частка співфінансування знизилась до 8%.
Що ж стосується 2023 року, то мережа дрогобицької освіти, в такому форматі, як вона є сьогодні, потребуватиме 268 мільйонів гривень.
Не вчинивши жодних дій з оптимізації мережі, на плечі місцевого бюджету ляже непідйомний тягар в розмірі 42 мільйонів гривень. В такому випадку доведеться знімати фінансування з інших важливих напрямків, не ремонтувати дороги, не фінансувати проекти і тд. Бюджет громади просто проїдатиметься.
Загалом з 2018 року з місцевого бюджету було виділено 109 мільйонів гривень на покриття щорічного дефіциту в освітній сфері. Для порівняння, приблизно така ж сума була витрачена на капітальні ремонти важливих об’єктів чи ремонт доріг. Тобто в разі збалансованої роботи мережі можна було б виконати вдвічі більше робіт.
Відтак стоїть пряма потреба оптимізовувати низку закладів та приводити їх роботу у відповідність до прописаних державною правил. Це стосується і Стебника, і сільських шкіл громади.
У Стебнику, станом на сьогодні, працює чотири загальноосвітні заклади, наповнюваність яких є вкрай низькою.
В гімназії №6 навчається 376 учнів, в гімназії №11 – 360 учнів, в ліцеї №7 – 631 учень, в гімназії №18 – 288 учнів.
У школах Стебника є лише поодинокі класи з хорошою наповнюваністю. Однак більшість класів по школах є недозаповнені, а відповідно збиткові.
Тому, в той час, як видатки на комунальні послуги з розрахунку на одного учня Дрогобича складають 6 929 гривень, то аналогічні видатки по Стебнику становлять більше 10 400 гривень.
В школах району кількість учнів за останні роки впала з 9 685 до 5 859, при чому кількість вчителів практично не знизилась. При формуванні громади, нам передали незбалансовану освіту, яка потребує мільйонного дофінансування. Окрім цього знижується народжуваність, зростає міграція, а війна поглиблює демографічні проблеми, – наголосив директор КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка.
Відповідно до розрахунків МОН, при населенні 121 778 осіб, розрахункова наповнюваність класів має бути не нижчою ніж 23,5 учні в класі. Лише школи з високою наповнюваністю можуть успішно розвиватись і йти в ногу з часом, покращуючи матеріально-технічну базу та підвищуючи якість освіти. В той час як малі школи з низькою наповнюваністю будуть під загрозою ліквідації. І це не буде рішенням органу місцевого самоврядування. Такими є правила, встановлені державою.
В разі проведення оптимізації – вивільнені кошти можна скеровувати на розвиток шкіл та покращення умов навчання школярів та технічної бази закладів освіти.
Тому, відповідно до стратегії розвитку освіти Дрогобицької громади, протягом 2023 року потрібно закінчити оптимізацію освітньої мережі Дрогобича та Стебника. А з 2024 року розпочати оптимізацію сільських шкіл.
Адже вже в 2027 році почнуть функціонувати ліцеї старшої школи НУШ та коледжі у складі старшого освітнього простору громади. Відповідно до цього часу освітня мережа Дрогобицької громади має бути цілісним оптимізованим механізмом, який ефективно працює та демонструє високий рівень підготовки майбутніх спеціалістів.
Для кращого розуміння присутнім педагогам представили результати проведеної раніше оптимізації в медичній галузі.
Реформа освіти схожа з реформою медицини. Там гроші йдуть за пацієнтом, тут за учнем. У медицині ми провели необхідні заходи оптимізації, які показали свою ефективність. Нам вдалось зробити це, бо не було такого нездорового спротиву, який є в освіті. Ми маємо цифри, іншого тут не дано. Тому нема сенсу плести інтриги, підігрівати ситуацію в політичному колі. Маємо бути одним колективом і разом робити кроки, які дозволять нам відповідати критеріям. Кожен має усвідомлювати, що оптимізація мережі – не призведе до знищення нашої освіти, а переставить її на новий, якісно вищий щабель, – наголосив міський голова Дрогобича Тарас Кучма.