Образ Святого Юрія серед пам’яток колекції музею “Дрогобиччина”
Образ Святого Юрія серед пам’яток колекції музею “Дрогобиччина”.
Святий Юрій вважається найбільш шанованим і відомим у християнському світі. Ім’я Георгій, Юрій (грец.) – означає “рільник”, тому народна традиція пов’язує цього святого, передусім, із землеробством. Саме тому Святий Юр (так його по-місцевому називали) був патроном і для дрогобицьких жупників (солеварів), котрі молились і просили його покровительства, добуваючи із надр землі ропу. Іменем Святого Юра вдячні ктитори-солевари освятили один з найстаріших храмів Дрогобича і для його оздоби замовляли образи свого патрона у різні часи, починаючи від XV століття. У колекції музею “Дрогобиччина” зберігається велика кількість пам’яток із зображенням Святого Юрія, хоча деякі з них, на жаль, втрачені. Найголовнішою є храмова ікона “Юрій Змієборець” головного іконостасу дрогобицької церкви Св. Юра, створеному в 1659 -1669 рр. Стефаном поповичем Медицьким. Також унікальною є хоругва Івана Медицького “Юрій Змієборець. Коронування Марії” початку XVIII ст. та вівтар “Святий Юрій. Пієта” виконаний отцем Петром Метельським у XVIII столітті. Слід назвати переносний феретрон XVIII ст. із зображенням Юрія Змієборця та ін. Одним з найпізніших замовлень дрогобицьких жупників для своєї святині був двосторонній кіот “Юрій Змієборець. Введення Марії в храм”, створений в XІХ столітті, найімовірніше, Теофілем Копистинським. Знаково, що празник Введення Марії в храм святкували в одноіменному приділі (емпорі) церкви Святого Юра, тому ці два зображення маємо на двох іконах напрестольного кіоту, проте, головним все ж, був образ Святого Юрія. Ікона кіота “Юрій Змієборець” відтворює популярний релігійний сюжет “Чудо Георгія про змія”, де зілюстровано апокрифічний момент порятунку цілого міста від злого змія – шарканя. Давня традиція зображень цього мотиву подавалася як дивна поява Святого Юрія на прохання – молитву царівни Єлисави про спасіння. Щира віра приреченої на смерть царівни, яку було принесено в жертву, зумовила її визволення Юрієм Змієборцем. Він з’являється на білому коні, як небесний воїн і рятує Єлисаву і разом з нею усе місто від спустошень змія, устромляючи у нього списа. Цікавим є те, що саме зображення списа є пізньою редакцією на іконах “Юрій Змієборець”. Більш ранні одноіменні твори показували момент порятунку Єлисави силою молитви, впливаючи на змія, змусила його відступити і дати себе Святим Юрієм заарканити. Детально розглядаючи дрогобицьку пам’ятку, яка експонується у Галереї cакрального мистецтва музею “Дрогобиччина”, слід зазначити майстерність її виконання у контексті стилю класицизм. Професійне моделювання ликів на іконі вказує на автора який володів академічним творенням живопису, поєднуючи реалістичне зображення із символізмом, притаманним іконопису. Подальше архівне дослідження цього твору має, напевне, підтвердити авторство відомого Теофіля Копистинського, пензлю якого належать окремі ікони, виконані цим художником в XІХ столітті для церкви Преображення Господнього міста Дрогобича.
Леся Косаняк, завідувач відділом cакрального мистецтва музею “Дрогобиччина”.