Звуки рідної мови йдуть із самого серця людини

20:31 24 Лютого 2020

Цьогоріч відзначення Міжнародного дня рідної мови у 4-А класі гімназії №15 імені Степана Бандери розпочалося із виступу вчителя початкових класів Іванко О.Ф. Учителя ніжне слово звучало гордо, бо коли  звучить українська мова – і співає душа, і ніби розквітає усе навкруги. Так, звуки рідної мови йдуть із самого серця людини, із серця народу. І якщо людина може жити якийсь час без світла, без їжі, без сонця, то без рідної мови вона прожити не зможе. Навіть той, хто не може чути або говорити, все одно мислить рідною мовою, відчуває, радіє та тужить.

Україна зазнала багато лиха за свою долю. І завжди було так, що перший удар супостат наносив їй під серце – нищив школу і мову.

Українська мова була народжена багато століть тому. У процесі розвитку вона пройшла складний шлях. Тепер наша мова – це справжня перлина, яку довгі роки удосконалювали найкращі представники нашого народу: Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський тощо. Рідна мова донесла до нас геніальні творіння Мольєра, Шекспіра, Гюго, Бернса, Міцкевича, нею перекладають усе найкраще, що створено людством.

Впродовж дня лунали поетичні радіохвилинки «Самостійна незалежна і багата, і безмежна мова українська», під час яких учні, декламуючи  поезії, доводили, що сила слова безмежна, якщо воно виважене, живе й іскристе.

Особлива атмосфера панувала сьогодні в класному кабінеті. Класна кімната сяяла не тільки дитячими усмішками, а й вишиванками, яскравими висловами про мову. Про затишну атмосферу розкажуть світлини, передадуть дух любові до Слова.

 Завершальною самобутньою ноткою святкування  став флешмоб ” Я люблю рідну мову”. На уроці учні писали не в зошитах, а на кольорових  листочках, що спонукало  до охайного і каліграфічного письма. Цікавим етапом  були конкурси «Мовне асорті» та «Всезнайко».

Це дало змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.

Перейти до вмісту