Особливості встановлення тривалості робочого часу

30 Липня 10:48

Відповідно до ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Під режимом робочого часу слід розуміти встановлений законодавством або локальним нормативно-правовим актом порядок розподілу і використання робочого часу протягом доби, тижня, інших календарних періодів.

Елементами режиму робочого часу є :
– час початку і закінчення роботи;
– час і тривалість перерв;
– тривалість і правила чергування змін.

Режим робочого часу не однаковий для всіх підприємств. Він залежить від багатьох чинників: від характеру виробництва, тривалості робочого часу, категорій працівників, умов виробництва тощо. На одному підприємстві, в установі, організації для різних категорій працівників можуть бути встановлені різні режими роботи. Режим роботи визначає роботодавець і вказує про це в документі підприємства, організації, установи. Це можуть бути колективний договір і Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Стаття 29 КЗпП вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (в разі наявності колективного договору на підприємстві).

Режим роботи, як на підприємстві в цілому, так і для окремих працівників  може змінюватися, при цьому повинні бути дотриманні вимоги ст. 32 КЗпП.

Так, в  ст. 32 КЗпП визначено, що  про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Сектор з питань праці ДМР

Чат-бот Гаряча лінія