Олег Ушневич

Олег Ушневич, сии Михаила, народився 20-ого червня 1982 року в Дрогобичі у сім’ї робітника нафтопереробного заводу – батько досі працює зварником цього підприємства. Мати Олега померла в 1984 році, під час других пологів. Бабуся, як згаду вав сам Герой, була зв’язковою УПЛ. Навчався О. Ушневич у середній школі № 14 рідного міста. Від 1997 року здобуває фах столяра-різьб’яра з виготовлення художніх меблів в професійно-технічному училищі .V» 19 м. Дрогобича. Від 2000 до 2002 р. у цьому ж училищі освоює спеціальність „промислове та цивільне будівництво”. Від 2003 до 2006 року поглиблює свої знання будівельника в Львівському політехнічному інституті (заочно). Останніми роками працював у Португалії. На столичний Майдан поїхав у перші ж дні революції (22- ою листопада 2013 р.) і впродовж трьох місяців мужньо відстоював там гідність українців іа виборював справжню незалежність рідному народу . У вільні хвилини його вразлива та горда душа творила перші поетичні рядки: „Та Україна є, була, і буде. Незламний дух її живе…”

Загинув Олег Ушневич 20-ого лютого 2014 р. На вул. Інститутській від кулі снайпера. Йому навіть не виповнилося 32 роки. Ми дякуємо Тобі, Герою, і переконані, що Україна стане сильнішою, а українці неодмінно згуртуються та здобудуть такс жадану волю.

Поховали Олега 23-ого лютого в м. Сколе, де мешкає багато рідних і звідки родом його батько.
На його честь встановлено пам’ятну таблицю на приміщенні училища №19 у м. Дрогобичі, де він навчався. Сесія Дрогобицької міської ради ухвалила надати Олегові Ушневичу посмертно звання „Почесний громадянин міста Дрогобича”. Олег Ушневич був вірним сином своєї країни, за яку віддав життя.

Чат-бот Гаряча лінія