Василь Качмар: Про відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх дітей

Сімейний кодекс України визначає, що дитина має право на належне виховання, якому кореспондує передбачений ст. 150 СК України обов’язок батьків на виховання дитини та її розвиток. А саме: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зокрема, слідкувати за своєчасним відвідуванням дитиною навчального закладу, контролювати належне виконання навчального плану, стежити за духовним та культурним розвитком дитини і можливістю подальшої адаптації в суспільстві.

Батьки мають право залучати до виховання дитини інших фізичних та юридичних осіб. Фізичні особи можуть бути родичами дитини — дід, баба, брати, сестри тощо або сторонні особи. До юридичних осіб можуть відноситись різноманітні дошкільні, шкільні та позашкільні навчальні заклади. ВНЗ не є тією установою, що може залучатися батьками до виховання дитини. Залучення до виховання інших осіб не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї. Це означає, що відповідальність за поведінку дитини та шкоду, заподіяну нею покладатиметься на осіб, які безпосередньо займались вихованням дитини на цей час, тобто на батьків або осіб, що їх замінюють.

Батьки або особи, що їх замінюють повинні знати та усвідомлювати свої права та обов`язки. Саме тому служба у справах дітей Дрогобицької міської ради за дорученням заступника міського голови Василя Качмара інформує дрогобичан про відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх дітей.

«Якщо є обов’язки, то є і відповідальність», — наголосив заступник міського голови Василь Качмар.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність. Ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено ухилення батьків або осіб, як їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – тягнуть за собою накладення штрафу від 2 до 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, передбачена відповідальність батьків за протиправні дії, здійснені їх дітьми. Так, вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років адміністративного правопорушення – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб які їх замінюють, від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, якщо вони не досягли віку з якого настає кримінальна відповідальність, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цивільно–правова відповідальність (статті 1178 – 1183 Цивільного кодексу України). У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками або особами, що їх замінюють. Саме це говорить про те, що вчинення дітьми протиправних дій є наслідком недбалого підходу батьками до обов’язків щодо виховання дітей.

Сімейно–правова відповідальність. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та обов’язково тягне за собою негативні для них наслідки, якими можуть бути: позбавлення батьків батьківських прав, позбавлення права на утримання від своїх повнолітніх дітей, виникнення аліментних зобов’язань тощо.

Кримінальна відповідальність. Ст. 166 Кримінального кодексу України передбачено, що злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.