Щодо порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних

            Уряд постановою КМУ від 07.12.2016 № 921 затвердив новий  Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі — Порядок № 921), яким визначено механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі — військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад (далі — державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та навчальними закладами незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

           Впровадження нового Порядку сприятиме за потреби переведенню Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу, доукомплектування їх особовим складом у мирний час та особливий період.

         Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обовязком громадян України. Правові відносини між державою і громадянами України у звязку з виконанням ними конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про військовий обовязок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі — Закон № 2232).

           Одночасно втрачає чинність Положення про військовій облік військовозобов’язаних і призовників, затверджене Постановою КМУ від 09.06.1994 № 377.

        Посилання на Порядок №921 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/921-2016. 

Роз’яснення  основних питань Порядку №921, а сааме:

  1. Подання звіту за формою 6-Б про працюючих та заброньованих військовозобов’язаних.

     Коли рік добігає кінця, на порядку денному у всіх кадровиків постають запитання: чи потрібно подавати до військкомату звіт за формою 6-Б про працюючих та заброньованих військовозобов’язаних? де можна знайти форму звіту 6-Б, який подають щороку до військкомату? чи включати до звіту про бронювання працівників, які визнані обмежено придатними? Розберемося разом.

          Насамперед наголошуємо: форма звіту про чисельність працюючих та військовозобов’язаних за формою № 6-Б втратила чинність.

        Замість неї подають звіт про чисельність працюючих та військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з переліками посад і професій. Чому так?

        Постановою Міжвідомчої комісії з питань бронювання ійськовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу від 22.05.1996 № 1 з грифом «Для службового користування», було передбачено, що міністерства, відомства, Рада Міністрів АР Крим, обласні державні адміністрації, міські державні адміністрації мм. Києва та Севастополя, підприємства зобов’язані мати відомості про чисельність працюючих та заброньованих військовозобов’язаних за формою № 6-Б.

             Звіти про чисельність працюючих та заброньованих складали станом на 1 січня і подавати щороку до 30 грудня до військкоматів за місцем знаходження. Проте наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.09.2015 № 1111, зареєстрованим у Мін’юсті 24.09.2015 за № 1137/27582, зазначену постанову визнано такою, що втратила чинність. Нову форму звіту про чисельність працюючих та військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з переліками посад і професій, наведено у Додатку 4 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45 (має гриф «Для службового користування») під назвою Звіт про чисельність працюючих та військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з переліком посад і професій, станом на 1 січня 20___р.        

               Запитання, що часто виникає у кадровиків: чи включати працівників, визнаних непридатними до військової служби у мирний час і обмежено придатними у воєнний час, до звіту про заброньованих військовозобов’язаних?

         Форма Звіту передбачає визначення як загальної чисельності працюючих, так і кількості військовозобов’язаних та кількості заброньованих військовозобов’язаних з числа останніх. Установити, чи є особа військовозобов’язаною, допоможуть положення Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі — Закон № 2232) та записи у військовому квитку працівника. Так, частина 6 статті 37 Закону № 2232 визначає перелік обставин, за яких особа виключається з військового обліку.

          Виключенню з військового обліку в районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов’язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

  • призвані чи прийняті на військову службу;
  • проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
  • визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
  • досягли граничного віку перебування в запасі; припинили громадянство України;
  • були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
  • не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності або померли.

         Отже, якщо у військовому квитку працівника є відмітка про виключення з військового обліку, особа не є військовозобов’язаною. Тому при складанні Звіту таку особу слід врахувати під час обчислення показників графи «Чисельність працюючих» і не враховувати до показників, що стосуються військовозобов’язаних. Особи, яких військово-лікарськими комісіями визнано обмежено придатними до військової служби, підлягають не виключенню з військового обліку, а зняттю. Так, відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 37 Закону № 2232 з військового обліку військовозобов’язаних знімають осіб, які:

  • вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
  • після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України і в Державну кримінально-виконавчу службу України;
  • вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
  • в інших випадках за рішенням Міноборони України.

          Якщо військово-лікарська комісія визнала працівника непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, про що видано копію відповідної довідки (п. 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України , затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402), особа підлягає зняттю з обліку військовозобов’язаних на підставі наказу Міноборони «Про затвердження змін у Настанові з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів та матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань» від 09.06.2006 № 342.

          Увага! Надання в організацію довідки не дає підстав вважати, що працівник автоматично знятий з військового обліку. Особа має з’явитися до військового комісаріату, в якому перебуває на обліку військовозобов’язаних, для зняття з обліку та проставлення відповідних відміток у військовому квитку (п. 13 розділу І «Відношення до військової служби» та розділ IV «Відмітки про військовий облік»). Якщо у військовому квитку працівника немає відповідних відміток, працівник кадрової служби, відповідальний за ведення військового обліку в організації, повинен скерувати працівника до військового комісаріату, де він перебуває на обліку військовозобов’язаних, з метою приведення військово-облікових документів у належний стан.

             За умови зняття з обліку військовозобов’язаних такий працівник при складанні Звіту враховуватиметься тільки при обчисленні показників графи «Чисельність працюючих».

  1. Запровадження військового обліку на підприємстві починається з визначення відповідальної за цю ділянку посадової особи.

Кого саме призначати відповідальним за ведення військового обліку на підприємстві, в установі, організації? І чи призначати взагалі?

Для ведення військового обліку і бронювання кадрів в організаціях, на підприємствах формують військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника:

  • один працівник — за наявності на обліку від 500 до 2000 військовозобов’язаних і призовників;
  • два — від 2000 до 4000 військовозобов’язаних і призовників;
  • три — від 4000 до 7000 військовозобов’язаних і призовників,
  • на кожних наступних 3000 осіб — по одному працівнику.

Посадові оклади для цих працівників установлюють на рівні посадових окладів працівників відділів кадрів. Такі норми передбачає Порядок № 921.

Військовозобовязаніособи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

          Назви посад для введення до штатного розпису підбирають відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій». Класифікатор професій містить професійну назву роботи «Інспектор з обліку та бронювання військовозобов’язаних» (код КП 3439).

          За наявності на обліку понад 500 військовозобовязаних та призовників у штатному розписі підприємства передбачають посаду інспектора з обліку та бронювання військовозобовязаних з відповідною кількістю штатних одиниць. Посаду інспектора з обліку та бронювання військовозобов’язаних можна вводити у відділі кадрів.

        У великих організаціях для організації і ведення військового обліку може бути створений окремий структурний підрозділ, до складу якого входитимуть кілька інспекторів і керівник підрозділу.

        За наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців. Це теж передбачено Порядком № 921.

       З огляду на цю норму Порядок № 921, як правило, доплату за ведення військового обліку передбачають для певної посади ще на етапі первинного формування штатного розпису організації.

        Відповідні обов’язки прописують у посадовій інструкції. У наказі про прийняття працівника на посаду, що передбачає ведення військового обліку, зазначають про встановлення доплати.

          Звісно, не всі організації виявили таку далекоглядність при формуванні штатного розпису. Нерідко необхідність запровадження військового обліку виникає в організації, що діє вже кілька років.

         За таких умов необхідно:

  • підготувати проект наказу з основної діяльності про внесення змін до штатного розпису щодо введення доплати за ведення обліку військовозобов’язаних та призовників;
  • розробити нову посадову інструкцію для працівника, який відповідатиме за військовий облік, та підготувати проект наказу про введення її в дію або затвердити інструкцію у порядку, встановленому в організації; після затвердження посадової інструкції ознайомити з нею працівника, який буде виконувати обов’язки з військового обліку;
  • підготувати проект наказу з кадрових питань про покладання обов’язків з обліку військовозобов’язаних та призовників;
  • після підписання керівником організації наказу про покладання обов’язків з обліку військовозобов’язаних та призовників ознайомити працівника під підпис з наказом та посадовою інструкцією.

         За загальним правилом доручення додаткових обов’язків, необумовлених трудовим договором при прийнятті на роботу, відбувається у порядку зміни істотних умов праці, визначеному статтею 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Утім, працівник може й сам подати заяву з проханням доручити йому додаткові обов’язки з відповідною доплатою.

        Відповідно до Порядку № 921 роботодавець має інформувати відповідні військкомати про призначення, переміщення і звільнення працівників, які виконують обов’язки щодо ведення обліку військовозобов’язаних і призовників, а також щодо бронювання військовозобов’язаних за організаціями.

       Відповідальний за ведення обліку військовозобов’язаних і призовників може особисто відвезти лист до військкомату або лист може бути направлений поштою, в такому випадку пізніше працівнику необхідно прибути до військкомату для налагодження робочих контактів зі службовими особами військкомату.

       Як бачите, нічого складного у процедурі призначення відповідального за ведення військового обліку немає. Найголовніше — розуміння роботодавцем того, що у нинішній ситуації в Україні військовий облік на підприємстві є важливою складовою мобілізаційної підготовки і обороноздатності держави.

  1. Інколи трапляється, що військові комісаріати надсилають повістки призовникам не особисто, а роблять це через їхнього роботодавця.

         Чи зобов’язаний у такому випадку роботодавець вручати повістки працівникам-призовникам?

     Конструкція викладена в статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі — Закон № 2232) час від часу змушує сумніватися працівників кадрових служб щодо наявності обов’язку роботодавця сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів.

 Увага! В адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, роботодавці, у т. ч. керівники навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов’язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних (ч. 1 ст. 38 Закону № 2232).

       Тепер розставимо крапки над «і»… Наказ Міноборони України «Про затвердження Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах» від 15.12.2010 № 660 (далі — Інструкція № 660) покладає на органи місцевого самоврядування, роботодавців, незалежно від підпорядкування і форм власності обов’язок оповіщення на вимогу військових комісаріатів військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату і забезпечення їх своєчасного прибуття за цим викликом (пп. 2.2, 3.4 Інструкції № 660). Це загальне правило, яке поширюється на всіх роботодавців.

           Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України  “Про військовий  обов’язок  і військову службу” ( 2232-12 ) у сільській місцевості,  а також у містах і  селищах,  де  відсутні  військові комісаріати,  персонально-первинний облік військовозобов’язаних та призовників за місцем їх проживання  здійснюють  органи  місцевого самоврядування.

       Приклад; Персонально-первинний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей щодо призовників та військовозобов’язаних за місцем їх проживання. На території Дрогобицького  району розташовані м.Стебник, Трускавець, Борислав та села, в яких відсутні військові комісаріати. За таких умов персонально-первинний облік ведеться органами місцевого самоврядування (п. 4 ст. 34 Закону № 2232), а на роботодавця покладається обов’язок сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, повідомляти про прийняття на роботу та звільнення з роботи призовників і військовозобов’язаних районні (міські) військові комісаріати.  В м. Дрогобичі персонально-первинний облік покладається На Дрогобицько-Бориславський ОРВК.

             Хто має право вручати повістки?: особа, яку призначено відповідальною за ведення військового обліку або до посадової інструкції якої внесено обов’язки з ведення персонального обліку військовозобов’язаних і призовників, або роботодавець, якщо такі обов’язки не було покладено на іншу посадову особу.

          Незабезпечення роботодавцем на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 211-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення). 

  1. Недотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію роботодавців може бути притягнено до відповідальності. Зокрема, за окремі види правопорушень доведеться заплатити штраф. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) містить 4 статті, що визначають склад порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов’язок і військову службу, за які роботодавців можна притягнути до відповідальності: 210-1, 211-2, 211-3, 211-4 КпАП.

        Однак Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VII, що набрав чинності 08.06.2014, посилено адміністративну відповідальність роботодавців за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну  підготовку та мобілізацію. Відповідні зміни внесено до статті 210-1 КпАП.

        Розмір штрафу істотно збільшено: від 30 до 100 нмдг, або до 1700 грн. (від 100 до 300 нмдг за повторне вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню).