Протидія та попередження терористичних проявів на території міста

Алгоритм  дій громадян  при терористичному  прояві

 

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРЕВЕНТИВНОГО АНТИТЕРОРИСТИЧНОГО ДОСВІДУ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ  ЯК ОСНОВНОЇ УМОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ВИЯВІВ ТЕРОРИЗМУ 

         МЕТА ІНФОРМУВАННЯ – розглянути проблему формування антитерористичного досвіду в цивільного населення міста крізь призму загальних правових принципів про сутність тероризму, способи, засоби запобігання і протидії йому а також   виявлення,  усунення причин і умов, які його породжують.

 ПРАВОВІ ЗАСАДИ : Конституція України, закони України «Про Службу безпеки України», «Про боротьбу з тероризмом», Указу Президента України від 14 квітня 1999 року № 379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України» (зі змінами та доповненнями), постанов Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 730-3 «Про затвердження Порядку реагування на загрозу вчинення терористичного акту» та від 15 серпня 2007 року № 1051 «Про затвердження Положення про єдину систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 травня 2012 року «Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні», введене в дію Указом Президента України від 08 червня 2012 року № 388/2012, Концепції боротьби з тероризмом, схваленої Указом Президента   України від 25 квітня 2013 року №230/2013.

  1. ПОСТАНОВКА ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ

Тероризм – це суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

 Останні події у світі й насамперед Сході України сприяли зростанню зацікавленості громадян нашої держави інформацією про сутність тероризму, способи, засоби запобігання й протидії йому, українці відчули потребу у володінні спеціальними відомостями в ситуаціях терористичних загроз і виявів, у здатності ефективно протидіяти таким визовам, також вести конструктивні переговори з представниками терористичних угруповань, у готовності дати відсіч у  суспільстві тощо.

    Збільшення протягом 2014–2017 рр. в Україні та світі терористичних виявів і малоефективність протидії їм з боку силових структур засвідчили наявність недосконалих стратегій боротьби з тероризмом.

Ситуація в сфері протидії терористичній діяльності на території Україні залишається складною та визначається наявністю зовнішніх та внутрішніх загроз, пов’язаних із зовнішньою неоголошеною військовою агресією Російської Федерації у східних регіонах України та проведенням антитерористичної операції, які обумовлюють загальну дестабілізацію суспільно-політичної і соціально-економічної ситуації на сході України, прикордонним статусом держави а також  зосередженням в Україні  значного військово – промислового, науково-технічного та кадрового потенціалу із часів СРСР.

        Також, одним із чинників, який може вплинути на виникнення терористичних загроз, є перебування на території нашого регіону  криміногенних елементів із числа біженців та переселенців із Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

         Тривожність пересічних громадян і невпевненість у завтрашньому дні породжують нестійкість соціальних систем, як наслідок, призводять до дестабілізації суспільно-політичної обстановки не тільки в окремих державах, а й у регіонах планети.    

          Зазначене зобов’язує політиків і науковців переосмислити базові прин- ципи традиційної організації антитерористичної діяльності.

          Найбільш перспективним, є залучення до антитерористичної діяльності в напрямі профілактики тероризму якомога більшої кількості цивільного населення, організувавши на державному рівні здобуття ними відповідних знань і умінь, тобто формування в цивільного населення превентивного антитерористичного досвіду.

            Організацію і проведення антитерористичних заходів, координацію діяльності суб’єктів боротьби з тероризмом відповідно до визначеної законодавством України компетенції забезпечує Служба безпеки України через Антитерористичний центр при Службі безпеки України. 

  1. ФОРМУВАННЯ ПРЕВЕНТИВНОГО АНТИТЕРОРИСТИЧНОГО ДОСВІДУ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ

Поняття протидії тероризму й застосування для цього превентивних заходів поступово утверджується у нашому суспільстві. Зокрема,   ефективна протидія тероризму можлива лише на основі вжиття попереджувальних заходів  реальним загрозам безпеки громадян.

Очевидно, що для зменшення психологічного напруження в суспільстві, мінімізації можливих негативних наслідків під час те- рористичних виявів необхідно на державному рівні забезпечити формування в мирних громадян превентивного антитерористичного досвіду.

Під превентивним антитерористичним досвідом (далі – ПАТД) цивільної людини розуміємо інтегративне особистісне захист прав і свобод громадян. Відповідно до Конституції України, утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ч. 2 ст. 3), кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права й свободи від порушень і протиправних пося- гань (ч. 5 ст. 55) [3]. Із цими законодавчими нормами пов’язаний принцип забезпечення прав і свобод людини.

Одразу зауважимо, цим вихідним положенням не передбачається свобода на участь у злочинній діяльності. Зазначений принцип виключає можливість застосування будь-яких форм насильства, обману, зомбування тощо. У ситуаціях терористичних загроз особливо запитаною стає повага до прав і свобод людини, тому держава з усією відповідальністю має по- ставитися до забезпечення гарантій прав і свобод громадян.

Аналіз світового антитерористичного досвіду свідчить, що тероризм зароджується й поширюється там, де порушуються права і свободи людини.  

Він становить найбільш небезпечну загрозу правам і свободам людини вже тому, що терористи захоплюють заручників, застосовують фізичне та психічне насильство, тобто порушують права й свободи людини. Усупереч свободам людей, терористи нав’язують свою політичну волю іншим членам соціуму. У такому контексті свобода як вияв соціальної сутності людини зумовлює важливе значення цього принципу, що є основою буття людини, реалізації її прав і свобод.

Можна з максимальною вірогідністю припустити, що загроза тероризму правам і свободам людини зменшиться, коли вона володітиме превентивним антитерористичним досвідом.