Ллється пісня на просторі про нашу 15 школу…

Слова: Анна Розлуцька

Музика: Ігор Марчишин

Виконує: Віра Штука, Ігор Марчишин, Наталія Голубінка

Аранжування: Гітара, запис, зведення: Віталій Гудзій

 

2018 рік для ЗОШ І-ІІІ ступенів №15– рік ювілейний. Нам 45 років від дня народження. Бо це не звичайний ювілей, а ювілей домівки поколінь. Одні навчили, інші навчились. А дехто спочатку навчився сам, а згодом навчав наступні покоління …І так за днями дні, за роками роки, за десятиріччями десятиріччя.

Глибока шана тому, кого ми називаємо легендою школи – вчителями вчителів Логину Ігорю Львовичу. Його щасливого дару душі вистачало не тільки на учнів. З його легкої руки багато молодих вчителів „прикипіли” серцем до школи, стали майстрами своєї справи, бо не було вчителя досвідченішого, прискіпливішого і доброзичливішого, ніж він. Вони навчились у нього бути закоханими у свою професію, навчились мистецтву й високому дару душі віддавати своє серце іншим і жодного разу не розчарувались у своєму життєвому виборі. Так, вчителю, вже істина ця сива, Хай все в книжках – хіба ж в книжках усе?! Бо неповторність людська, як рослина, Всеможне сонце в крихточці несе. Так, саме людська неповторність вчителя визначає обличчя навчального закладу. Невгамовний плин часу виточує на стінах п’ятнадцятої школи знаменний ювілей-45! А знаменний він тим, що, окрилившись зрілою радістю, піднісся у надхмарну неозорість разом з піснею, яка долетіла до кожного, хто святкує цей пам’ятний шлях, пройдений нашою рідною та теплою школою!

Ідея створення ювілейної пісні належить заступнику директора школи з навчально- виховної роботи Суховерській Ользі Мар’янівні, яка своїм невтомним бажанням піднести школу до автентичного самовираження, бажанням одухотворити кожний шкільний захід, зцілюючи кожне вчительське серце своєю щирістю та професійним творчим запалом і ентузіазмом, надихнула молодого вчителя української мови та літератури Розлуцьку Анну Геннадіївну та брата-катехита Марчишина Ігоря на народження пам’ятного та незабутнього шкільного шлягеру, який возз’єднав у собі покоління минулого й сьогодення, відкривши у пам’яті сторінки шкільного літопису.

Розлуцька Анна, яка закохана в поезію, писала пісню з великою любов’ю, що і відчувається, коли вслухаєшся в кожне слово, наповнене величністю та гордістю.

А мелодія, мов небесна рапсодія, що звучить херувимською симфонією, провидінням почулася в серці талановитому брату-катехиту Ігорю Марчишину!

Отже, ця вітальна арія-це дарунок, який школа увіковічнить у своїй скарбниці успіху та величних звершень і досягнень, а вони, у свою чергу, неодноразово докажуть, що український потенціал усвідомлюється тоді, коли все починається з душі! Високо оцінили творчість учителя української мови А.Г. Розлуцьку, брата- катехита Ігоря Марчишина, які піднесли на п’єдестал королеву національного духу – українську П І С Н Ю.

З Днем народження, рідна школо! Добра і щастя, творчих здобутків, світлого майбутнього тобі, моя шкільна домівко!

Будз М.П., педагог- організатор

Зацікавленість статтею
[Всього: 3 Середня оцінка: 5]
Рекомендуємо також прочитати:
Теги відсутні