Досвід будівництва сміттєспалювального заводу, робота надсучасних очисних споруд та «розумних» лічильників, — результати робочого візиту дрогобицької делегації до Кракова. ФОТО

 

 Делегація з Дрогобича у складі міського голови Тараса Кучми, директора КУ “Інститут міста Дрогобича” Володимира Кондзьолки та начальника КП “Дрогобичводоканал” Романа Шагали на запрошення польських колег минулого тижня відвідала Краків. 

Під час візиту з метою обміну досвідом делегацію дрогобицьку делегацію ознайомили з роботою підприємств Краківського комунального холдингу, зокрема з роботою очисних споруд та сміттєспалювального заводу.

Щодо сміттєспалювального заводу, як висловився міський голова Тарас Кучма, це найкращий варіант, який йому доводилося бачити. Сміттєспалювальний завод у Кракові, будівництво якого обійшлося у 819 млн злотих, передусім комерційний проект, який дає змогу комунальному підприємству заробляти кошти на продажі тепла та електроенергії, отриманої у процесі утилізації сміття.

Половину коштів на будівництво заводу корпорації отримала з Євросоюзу, а решту склали кредити та власні кошти. Керівництво корпорації відзначило, що для успішної реалізації проекту сприяли декілька факторів: насамперед високий рівень підготовки менеджменту підприємства працювати з європейським донорами у масштабних проектах у відповідності до світових стандартів, підтримка міської ради, національних та регіональних екологічних фондів, які забезпечили кредитування на низьких відсотках.

Добрий проектний розрахунок, прозора фінансова політика стала запорукою успішної біжучої діяльності підприємства.

До того ж на самому заводі не відчутно будь-якого дискомфорту від діяльності такого об’єкта. Система забору повітря для роботи печі сконструйована так, що кисень для горіння відбирається із камери складування привезеного сміття в такий спосіб, що у камері постійно нижчий тиск повітря, навколо і тому на заводі навіть в самій близькості до сміття не відчутно жодного запаху.

На цьому заводі систематично відбуються екскурсії для охочих ознайомитися з технологічним процесом. Це свідома політика керівництва міста та корпорації націлена на просвітництво мешканців міста та околиць що до забруднення природи, бережного поводження природними ресурсами. 

Зацікавила очільника Дрогобича Тараса Кучму також система організації робити комунальних підприємств міста, які об`єднані в єдину корпорацію і стовідсотковим пакетом акцій корпорації володіє міська рада. 

Особливістю такого об’єднання в Польщі, є повністю самостійна господарська діяльність кожного члена корпорації, натомість сплата податків ведеться консолідовано, що дозволяє під час отримання тимчасових збитків, одним підприємством корпорації уникнути штрафних санкцій, пені і додаткових нарахувань від податкової служби за рахунок загальних податкових платежів корпорації. Це суттєво зменшує непродуктивні видатки комунальних підприємств, створює стабільні фінансові умови для їх розвитку. 

Знайомство з краківськими водогонами дрогобичани розпочали з найбільш складної дільниці- очищення стічних вод. Це ціле індустріальне містечко, яке у відповідності до самих жорстких вимог директив Європейського Союзу, захищає навколишнє середовище від наслідків життєдіяльності міста. 

На очисних спорудах “Плашув” використовується така ж механіко-біологічна очистка стоків, що й у Дрогобичі. Єдина відмінність – у системі контролю якості очистки, яка повністю автоматизована, а також запроваджена сучасна технологія переробки мулового осаду, що дає змогу попутно отримувати газ. Його використовують для обеззараження мулового осаду шляхом спалювання. 

Спалювання мулового осаду затратний процес, він не приносить прибутку підприємству, але іншого виходу немає. Захоронення таких осадів у відповідності з чинним законодавством Польщі дуже коштовний захід, більш затратний, ніж спалювання. Провести таку масштабну реконструкцію допомогли кошти Євросоюзу та кредити польських екологічних фондів.

На очисних спорудах не відчутно сильного запаху, так як основний процес знезаражування проходить в закритих метатанках, а те що виходить після них на відкрите повітря на фінальну стадію очистки не створює проблем для відвідувачів. 

Захоплення у делегації з Дрогобича викликав відреставрований водозабір “Бєляни”, збудований ще на початку минулого сторіччя, який сьогодні водночас є діючим об’єктом і культурною пам’яткою індустріальної архітектури початку двадцятого століття.

“Пізнавальною для нашої комунальної сфери є діяльність академії “Краплинка”, що діє при Краківському водоканалі, – поділився побаченим начальник КП “Дрогобичводоканал” Роман Шагала.- У цій студії дітей з раннього віку в ігрових формах вчать правильного ставлення до такого ресурсу як вода, закладають принципи культури цивілізованого її використання. Досвід поєднання виробництва із соціально-виховними функціями для нас новий, і ми неодмінно його запозичимо.”

Крім того, що дирекція Краківського водоканалу висловила готовність поділитися методично-інформаційною базою роботи підприємства, польські партнери запропонували допомогти дрогобицькому підприємству сформувати стратегію сталого розвитку опираючись на європейські стандарти та підходи в цій галузі. Така стратегія дозволить підприємству «Дрогобичводоканал» претендувати на участь в європейських розвиткових програмах та проектах.

Голова наглядової ради Краківського водоканалу Пйотр Зєнтара презентував гостям з Дрогобича концепцію розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Польщі з часу її вступу до Євросоюзу – 2004 р. Як було відзначено у доповіді, за цей час кількість каналізаційних споруд у цій державі зросла втричі. Розвиток відбувся завдяки капіталу Євросоюзу – частка безповоротних коштів у проектах становила 50-60%.

Розпочати цей шлях, яким уже тривалий час іде до постійного зростання краківський водоканал, залучаючи кошти Євросоюзу, краків’яни порадили з фахового господарського аудиту КП “Дрогобичводоканал” і зобов’язалися знайти європейську організацію, яка проведе такий аналіз.

Дружню руку допомоги керівники Краківського водоканалу також запропонувало простягнути Дрогобичу у напрямку запровадження нових систем обліку водопостачання. Три “розумні лічильники” — електронні пристрої, що записують споживання води, реагують на будь-які недоладності у мережі та автоматично надсилають інформацію постачальнику, — поляки уже передали дрогобицьким колегам для тестування. Також Краківський водоканал готовий безкоштовно провести навчання фахівців Дрогобицького водоканалу роботи з такими лічильниками.

Під час офіційного візиту до польського міста у Краківському водоканалі відбулася зустріч із заступником президента Кракова Тадеушем Тжмєлем, який прийняв запрошення міського голови Дрогобича до співпраці не лише у комунальній, а й культурній та освітній сферах. Посадовець висловив побажання, щоб у майбутньому зближення Кракова і Дрогобича на підставі конкретних спільних здобутків переросло в офіційне партнерство двох європейських міст.

«Налагодження партнерських стосунків між українським Дрогобичем та польським Краковом надасть нового поштовху у розвитку нашого міста, яке за своїм системним наповненням є надзвичайно схожим з Краковом. Як і у Дрогобичі, у Кракові не функціонує велика промисловість. Основними джерелами наповнення міського бюджету у Кракові є надходження від розвитку малого та середнього бізнесу і туризму, які розвиваються високими темпами і ми зобов`язані почерпнути цей досвід у наших сусідів. Також це можливість налагодити співпрацю у освітній сфері між Краківським та Дрогобицьким університетами», — зазначає міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

За матеріалами КП «Дрогобичводоканал»